гам

гам 1

іменник чоловічого роду

гам 2

вигук

незмінювана словникова одиниця

розм.

Значення в інших словниках

1. гам — I -у, ч. Безладне звучання багатьох голосів; крики, галас. II виг., розм. Уживається як присудок за знач. гамати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гам — ГАМ¹, у, ч. Безладне звучання багатьох голосів; крики, галас. Гармидер, галас, гам у гаї (Т. Шевченко); Що тут коїлося, що творилося! Гам, лемент, гаряча, пекельна тиснява... Кінця не видно ярмаркові (О.  Словник української мови у 20 томах
3. гам — див. гамір; звучання  Словник синонімів Вусика
4. гам — ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТ розм., ГВАЛТ розм., КРИ́КНЯВА розм., ЗИК розм., ОГРО́М діал., ЗА́КОЛОТ розм., ГАРМИ́ДЕР розм., БАЗА́Р розм., Я́РМАРОК розм., РЕ́ЙВАХ розм., КАГА́Л розм.  Словник синонімів української мови
5. гам — ГАМ¹, у, ч. Безладне звучання багатьох голосів; крики, галас. Гармидер, галас, гам у гаї (Шевч., II, 1953, 15); Що тут коїлося, що творилося! Гам, лемент, гаряча, пекельна тиснява… Кінця не видно ярмаркові (Гончар, І, 1959, 44). ГАМ², виг., розм.  Словник української мови в 11 томах
6. гам — Гам! меж. 1) Означаетъ въ дѣтскомъ языкѣ: ѣсть. Не плач, дитино, зараз будем гам. — І сам не гам і людям не дам. Грин. І. 236. 2) Означаетъ быстро проглотить. А лисичка його гам! та й проковтнула. Рудч. Ск. II. 3. --------------- Гам, -му м. Крикъ, шумъ. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 333.  Словник української мови Грінченка