Орфографічний словник української мови

гаолян

гаоля́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гаолян — -у, ч. Однорічна посухостійка зернова рослина родини злакових з високим стеблом і широким листям; маньчжурське, китайське просо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гаолян — ГАОЛЯ́Н, у, ч. Однорічна посухостійка зернова рослина родини злакових із високим стеблом і широким листям; китайське просо. Кінні козаки з довгими списами виловлювали по хащах високого гаоляну розбійників-хунхузів, які шпигували, руйнували залізницю (Б.  Словник української мови у 20 томах
  3. гаолян — гаоля́н (кит. као-лянг) вид однорічних рослин родини злакових. Вирощують переважно в Центральній та Східній Азії. Зерно переробляють на крупи, борошно, спирт; використовують як кормову рослину.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гаолян — Гаоля́н, -ну (кит.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гаолян — ГАОЛЯ́Н, у, ч. Однорічна посухостійка зернова рослина родини злакових з високим стеблом і широким листям; маньчжурське, китайське просо.  Словник української мови в 11 томах