гаолян
ГАОЛЯ́Н, у, ч. Однорічна посухостійка зернова рослина родини злакових з високим стеблом і широким листям; маньчжурське, китайське просо.
На терасах культивують пшеницю, гаолян, чумизу, сойові боби, чорні боби, картоплю, кукурудзу, кунжут та городні культури (Колг. Укр., 5, 1959, 42);
*Образно. Ми ростем у голім полі гаоляном… (Сос., II, 1958, 365).
Словник української мови (СУМ-11)