1. Словник української мови в 11 томах

гаолян

ГАОЛЯ́Н, у, ч. Однорічна посухостійка зернова рослина родини злакових з високим стеблом і широким листям; маньчжурське, китайське просо.

На терасах культивують пшеницю, гаолян, чумизу, сойові боби, чорні боби, картоплю, кукурудзу, кунжут та городні культури (Колг. Укр., 5, 1959, 42);

*Образно. Ми ростем у голім полі гаоляном… (Сос., II, 1958, 365).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаолян — гаоля́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гаолян — -у, ч. Однорічна посухостійка зернова рослина родини злакових з високим стеблом і широким листям; маньчжурське, китайське просо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гаолян — ГАОЛЯ́Н, у, ч. Однорічна посухостійка зернова рослина родини злакових із високим стеблом і широким листям; китайське просо. Кінні козаки з довгими списами виловлювали по хащах високого гаоляну розбійників-хунхузів, які шпигували, руйнували залізницю (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. гаолян — гаоля́н (кит. као-лянг) вид однорічних рослин родини злакових. Вирощують переважно в Центральній та Східній Азії. Зерно переробляють на крупи, борошно, спирт; використовують як кормову рослину. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гаолян — Гаоля́н, -ну (кит.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)