гаолян
гаоля́н
(кит. као-лянг)
вид однорічних рослин родини злакових. Вирощують переважно в Центральній та Східній Азії. Зерно переробляють на крупи, борошно, спирт; використовують як кормову рослину.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гаолян — гаоля́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гаолян — -у, ч. Однорічна посухостійка зернова рослина родини злакових з високим стеблом і широким листям; маньчжурське, китайське просо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гаолян — ГАОЛЯ́Н, у, ч. Однорічна посухостійка зернова рослина родини злакових із високим стеблом і широким листям; китайське просо. Кінні козаки з довгими списами виловлювали по хащах високого гаоляну розбійників-хунхузів, які шпигували, руйнували залізницю (Б. Словник української мови у 20 томах
- гаолян — Гаоля́н, -ну (кит.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гаолян — ГАОЛЯ́Н, у, ч. Однорічна посухостійка зернова рослина родини злакових з високим стеблом і широким листям; маньчжурське, китайське просо. Словник української мови в 11 томах