Значення в інших словниках
-
гармонь —
-і, ж., розм. Те саме, що гармонія II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гармонь —
= гармоніка = гармонія кнопковий пневматичний інструмент, попередник баяна і акордеона. Широкого поширення набула в Росії, де існувало чимало її різновидів — бологоєвська, тульська, віденська, лівенська, саратівська тощо.
Словник-довідник музичних термінів
-
гармонь —
ГАРМО́НЬ, і, ж., розм. Те саме, що гармо́нія². Високий матрос розтягнув гармонь, почав тихо співати (О. Корнійчук); Грала гармонь, тужливі чоловічі голоси з різних кутків кімнати підспівували їй (О. Гончар); Зітхнувши, стихла гармонь (Григорій Тютюнник).
Словник української мови у 20 томах
-
гармонь —
II. ГАРМО́НІЯ (музичний інструмент), ГАРМО́НІКА, ГАРМО́НЬ розм. рідко; ДВОРЯ́ДКА (з двома рядами клавіш). Коли зовсім смеркло, на вулиці розкотисто заграла гармонія (О. Копиленко); Він нам пісеньку нехитру Грав на гармоніці (Л.
Словник синонімів української мови
-
гармонь —
ГАРМО́НЬ, і, ж; розм. Те саме, що гармо́нія². Високий матрос розтягнув гармонь, почав тихо співати (Корн., І, 1955, 45).
Словник української мови в 11 томах