гарцівник —
-а, ч. 1》 Той, хто гарцює на коні. 2》 діал. Жартівник, пустун. || Танцюрист.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гарцівник —
ГАРЦІВНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто гарцює на коні. Падишах з узгір'я дивився на гарцівників (З. Тулуб); Хан сторожко приглядався до гарцівників і враз охнув, побачивши, як один сеймен злетів з коня і простягнувся на полі ногами до татарського табору (Р.
Словник української мови у 20 томах
гарцівник —
ГАРЦІВНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто гарцює на коні. Падишах з узгір’я дивився на гарцівників (Тулуб, Людолови, II, 1957, 526). 2. діал. Жартівник, пустун; // Танцюрист.
Словник української мови в 11 томах
гарцівник —
Гарцівник, -ка м. 1) Ѣздокъ на лошади. 2) Шалунъ. 3) Плясунъ.
Словник української мови Грінченка