Орфографічний словник української мови

гембелювати

гембелюва́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гембелювати — див. гемблювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гембелювати — ГЕМБЕЛЮВА́ТИ див. гемблюва́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
  3. гембелювати — СТРУГА́ТИ (знімати стружку з поверхні дерева рубанком), ВИСТРУ́ГУВАТИ, ОБСТРУ́ГУВАТИ, ГЕМБЛЮВА́ТИ (ГЕМБЕЛЮВА́ТИ) розм. — Док.: поструга́ти, ви́стругати, обструга́ти, ви́гемблювати. Тимко стояв біля верстата і рубанком завзято стругав дошку (О.  Словник синонімів української мови
  4. гембелювати — ГЕМБЕЛЮВА́ТИ див. гемблюва́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. гембелювати — Гембелювати, -люю, -єш гл. = гемблювати. Струже, гембелює. Щог. В. 57.  Словник української мови Грінченка