гембелювати —
гембелюва́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
гембелювати —
див. гемблювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гембелювати —
ГЕМБЕЛЮВА́ТИ див. гемблюва́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
гембелювати —
СТРУГА́ТИ (знімати стружку з поверхні дерева рубанком), ВИСТРУ́ГУВАТИ, ОБСТРУ́ГУВАТИ, ГЕМБЛЮВА́ТИ (ГЕМБЕЛЮВА́ТИ) розм. — Док.: поструга́ти, ви́стругати, обструга́ти, ви́гемблювати. Тимко стояв біля верстата і рубанком завзято стругав дошку (О.
Словник синонімів української мови
гембелювати —
Гембелювати, -люю, -єш гл. = гемблювати. Струже, гембелює. Щог. В. 57.
Словник української мови Грінченка