гембелювати

СТРУГА́ТИ (знімати стружку з поверхні дерева рубанком), ВИСТРУ́ГУВАТИ, ОБСТРУ́ГУВАТИ, ГЕМБЛЮВА́ТИ (ГЕМБЕЛЮВА́ТИ) розм. — Док.: поструга́ти, ви́стругати, обструга́ти, ви́гемблювати. Тимко стояв біля верстата і рубанком завзято стругав дошку (О. Донченко); Електричний моторчик легко крутить млинок. І теслі не збивають рук, гемблюючи рубанками дошки (Ю. Мушкетик); Струже (майстер), гемблює, Шипом забива (Я. Щоголів).

Значення в інших словниках

1. гембелювати — гембелюва́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гембелювати — див. гемблювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гембелювати — ГЕМБЕЛЮВА́ТИ див. гемблюва́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
4. гембелювати — ГЕМБЕЛЮВА́ТИ див. гемблюва́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. гембелювати — Гембелювати, -люю, -єш гл. = гемблювати. Струже, гембелює. Щог. В. 57.  Словник української мови Грінченка