генітив

геніти́в

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. генітив — -а, ч. Родовий відмінок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. генітив — ГЕНІТИ́В, а, ч., лінгв. Родовий відмінок. Варіативні флексії генітива іменників чоловічого роду однини пов'язані із семантикою слова (з наук. літ.); У статті досліджено прийменникові конструкції українського генітива (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. генітив — геніти́в, генети́в [лат. (casus) genitivus] родовий відмінок.  Словник іншомовних слів Мельничука