генітив

геніти́в

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генітив — -а, ч. Родовий відмінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. генітив — ГЕНІТИ́В, а, ч., лінгв. Родовий відмінок. Варіативні флексії генітива іменників чоловічого роду однини пов'язані із семантикою слова (з наук. літ.); У статті досліджено прийменникові конструкції українського генітива (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. генітив — геніти́в, генети́в [лат. (casus) genitivus] родовий відмінок. Словник іншомовних слів Мельничука