генітив
геніти́в
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- генітив — -а, ч. Родовий відмінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- генітив — ГЕНІТИ́В, а, ч., лінгв. Родовий відмінок. Варіативні флексії генітива іменників чоловічого роду однини пов'язані із семантикою слова (з наук. літ.); У статті досліджено прийменникові конструкції українського генітива (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- генітив — геніти́в, генети́в [лат. (casus) genitivus] родовий відмінок. Словник іншомовних слів Мельничука