геть-то —
ГЕ́ТЬ-ТО, присл., розм. Дуже багато; досить. Проти Варвари [4 грудня] почало мотрошити сніжком; до світа і геть-то його випало (Панас Мирний); // Повністю; зовсім. – Пхе! Це буде вже геть-то по-міщанськи (І.
Словник української мови у 20 томах
геть-то —
ДО́СИТЬ присл. і присудк. сл. (стільки, скільки треба; великою мірою); ДОВО́ЛІ, ДОСТА́ТНЬО, ВДО́СТАЛЬ (УДО́СТАЛЬ), ВДОСТА́ЧУ (УДОСТА́ЧУ), ДОСХОЧУ́, ЗАДО́СИТЬ підсил. розм., ПРЕДО́СИТЬ підсил. розм., ГЕ́ТЬ-ТО розм., ДО́СТА розм., ДОСТА́ТКОМ діал.
Словник синонімів української мови
геть-то —
ГЕТЬ-ТО, присл., розм. Надто багато; досить. Проти Варвари [4 грудня] почало мотрошити сніжком; до світа і геть-то його випало (Мирний, III, 1954, 8); // У повній мірі; зовсім. — Пхе! Це буде вже геть-то по-міщанськи (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах