гирити —
гирю, гириш, недок., перех., діал. Нести когось або щось важке.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гирити —
ГИ́РИ́ТИ, ги́рю́, ги́ри́ш, недок., кого, що, діал. Нести когось або щось важке. Білоголове чотири-п'ятилітнє дівчатко, волосся їжаком, у полотняній до п'ят сорочині, гирить поперед себе .. дитя (Остап Вишня).
Словник української мови у 20 томах
гирити —
НЕСТИ́ (узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись); ПЕ́РТИ фам., ЦУ́ПИТИ розм., ЦУРПЕ́ЛИТИ розм., ЦУПРИКУВА́ТИ розм., ГИ́РИ́ТИ діал. (перев.
Словник синонімів української мови
гирити —
ГИ́РИ́ТИ, ги́рю́, ги́ри́ш, недок., перех., діал. Нести когось або щось важке. Білоголове чотири-п’ятилітнє дівчатко, волосся їжаком, у полотняній до п’ят сорочині, гирить поперед себе .. дитя (Вишня, II, 1956, 21).
Словник української мови в 11 томах
гирити —
Гирити, -рю, -риш гл. Нести, тащить съ трудомъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка