гирити

ГИ́РИ́ТИ, ги́рю́, ги́ри́ш, недок., перех., діал. Нести когось або щось важке.

Білоголове чотири-п’ятилітнє дівчатко, волосся їжаком, у полотняній до п’ят сорочині, гирить поперед себе .. дитя (Вишня, II, 1956, 21).

Значення в інших словниках

1. гирити — ги́ри́ти дієслово недоконаного виду нести когось або щось важке діал.  Орфографічний словник української мови
2. гирити — гирю, гириш, недок., перех., діал. Нести когось або щось важке.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гирити — ГИ́РИ́ТИ, ги́рю́, ги́ри́ш, недок., кого, що, діал. Нести когось або щось важке. Білоголове чотири-п'ятилітнє дівчатко, волосся їжаком, у полотняній до п'ят сорочині, гирить поперед себе .. дитя (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах
4. гирити — НЕСТИ́ (узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись); ПЕ́РТИ фам., ЦУ́ПИТИ розм., ЦУРПЕ́ЛИТИ розм., ЦУПРИКУВА́ТИ розм., ГИ́РИ́ТИ діал. (перев.  Словник синонімів української мови
5. гирити — Гирити, -рю, -риш гл. Нести, тащить съ трудомъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка