гирилиця

ГИРИ́ЛИЦЯ, і, ж., діал. Ряд, низка.

Діти тяглися гирилицею одне за одним з краю в край зали (Ю. Янов., II, 1958, 444);

Гирилиця машин виїздить з двору табору (Ю. Янов., IV, 1959, 234).

Значення в інших словниках

1. гирилиця — гири́лиця іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. гирилиця — -і, ж., діал. Ряд, низка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гирилиця — див. багато  Словник синонімів Вусика