гирити
ГИ́РИ́ТИ, ги́рю́, ги́ри́ш, недок., кого, що, діал.
Нести когось або щось важке.
Білоголове чотири-п'ятилітнє дівчатко, волосся їжаком, у полотняній до п'ят сорочині, гирить поперед себе .. дитя (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)