Орфографічний словник української мови

глумливець

глумли́вець

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. глумливець — ГЛУМЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто глумиться, любить глумитися. Підхопився [Сірко], щоб потягнути глумливця наділками шаблі по спині (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах