1. Орфографічний словник української мови

глумливець

глумли́вець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глумливець — ГЛУМЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто глумиться, любить глумитися. Підхопився [Сірко], щоб потягнути глумливця наділками шаблі по спині (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах