1. Орфографічний словник української мови

глумитися

глуми́тися

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глумитися — -млюся, -мишся, мн. глумляться; недок., з кого – чого, над ким – чим. Зле висміювати; насміхатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. глумитися — ГЛУМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся, мн. глумля́ться; недок., з кого – чого, над ким – чим. Зло висміювати, ображати, знущатися. [Наталка:] Гріх вам над бідною дівкою глумитися; чи я вам рівня? (І. Словник української мови у 20 томах
  3. глумитися — див. ганьбити; кривдити; насміхатися Словник синонімів Вусика
  4. глумитися — ЗНУЩА́ТИСЯ (заподіювати муки, страждання кому-небудь), ГЛУМИ́ТИСЯ, НАГЛУМЛЯ́ТИСЯ, НІ́ВЕЧИТИ, ПОТИРА́ТИ розм., ВЕРЕДУВА́ТИ заст., ЗБИТКУВА́ТИСЯ діал., ЗБИТКУВА́ТИ діал., ПОНЕВІРЯ́ТИ діал., ЗГНУЩА́ТИСЯ рідко, ПОТУРА́ТИ розм. рідко. Словник синонімів української мови
  5. глумитися — Глуми́тися, -млюся, -ми́шся, -мля́ться з кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. глумитися — ГЛУМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся, мн. глумля́ться; недок., з кого-чого, над ким-чим. Зле висміювати; насміхатися. Самодержавство глумилось і знущалось з демократії, з народу, оскільки голос народу, голос демократії лунав у І Думі (Ленін, 16, 1949, 277)... Словник української мови в 11 томах
  7. глумитися — Глумитися, -млюся, -мишся гл. Издѣваться, насмѣхаться, осмѣивать. Глумилась верша з болота. Ном. № 7999. Словник української мови Грінченка