Значення в інших словниках
-
гнилий —
Зогнилий, про-, пере-: (- сіно) прілий, зотлілий; (стовбур) ТРУХЛИЙ; (- воду) застояний, затхлий, несвіжий; (клімат) вологий, сирий, (- погоду) сльотавий, туманний; П. зіпсутий, нездоровий, з ґанджем; гниленький, гнилуватий, гнилим-гнилий.
Словник синонімів Караванського
-
гнилий —
-а, -е. 1》 Зруйнований або зіпсований гниттям; який гниє, розкладається. || Застояний, затхлий, несвіжий (про воду, водойми). 2》 Сповнений вологи; дощовий, туманний (про клімат, погоду). 3》 перен. Порочний у якомусь аспекті.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гнилий —
ГНИЛИ́Й, а́, е́. 1. Зруйнований або зіпсований гниттям; який гниє, розкладається. В хаті було повно барлогу.., стояв якийсь чад од махорки, од гнилої соломи (І.
Словник української мови у 20 томах
-
гнилий —
гнили́й лінивий (м, ср, ст): Така я нині гнила до роботи, та й Мира весь день зівала (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
гнилий —
А, -е. 1. Поганий. ◇ Гнила тема — погана, безнадійна справа. Взагалі зміни — це гнила тема, особливо поїздки, які паршиво діють на психіку (А. Дністровий). Гнилий базар, див. базар. 2. Непевний, ненадійний. Не люблю, коли циганам гниле діло шиють (Ю.
Словник сучасного українського сленгу
-
гнилий —
(-а, -е) 1. крим. Лякливий. СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 232. 2. крим., мол. Непорядний. БСРЖ, 130; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 232.
Словник жарґонної лексики української мови
-
гнилий —
I вигнилий, відгнилий, гнилезний, гниленький, гнилизна, гнилиця (про грушу), гниличка, гнилля, гнилобокий, гнилуватий, гнилючка, гнилючок, гниляк, гнилятина, гниляччя, гниль, гнильний, гниючий, гнійний, гноєподібний, гноєтворний, гноєточивий...
Словник синонімів Вусика
-
гнилий —
ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ (ЗОПРІ́ЛИЙ рідше), ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ діал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю).
Словник синонімів української мови
-
гнилий —
Гнили́й, -ла́, -ле́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гнилий —
ГНИЛИ́Й, а́, е́. 1. Зруйнований або зіпсований гниттям; який гниє, розкладається. В хаті було повно барлогу.., стояв якийсь чад од махорки, од гнилої соломи (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
гнилий —
Гнилий, -а, -е 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих. Рудч. Ск. І. 124. 2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма. О. 1861. І. 322. 3) Гнила кватиря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Чуб.
Словник української мови Грінченка