гнойовик —
-а, ч. Один із видів пластинчастовусих жуків, що живе в гною і живиться ним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гнойовик —
ГНОЙОВИ́К, а́, ч. Один із видів пластинчастовусих жуків, що живе в гною і живиться ним; гнойовий жук. – Як хочеш, можеш взяти мого жука, – розкрила щедро кулачок, де зберігався великий скарб – жук-гнойовик (Василь Шевчук)...
Словник української мови у 20 томах
гнойовик —
Шапковий агарикальний гриб; шапинка конусоподібна, на високій ніжці; росте на угноєному ґрунті, здебільшого у траві, часто край дороги; понад 100 видів; умовно їстівний гриб, але при вживанні з алкоголем викликає отруєння.
Універсальний словник-енциклопедія
гнойовик —
ГНОЙОВИ́К (жук, що живиться гноєм), ГНОЙОВИ́Й ЖУК, ГНОЯ́К, РИ́ЙКА, СКАРАБЕ́Й. Раптом його увагу привернули гнойовики, що летіли один за одним в одному напрямку (В.
Словник синонімів української мови
гнойовик —
ГНОЙОВИ́К, а́, ч. Один з видів пластинчастовусих жуків, що живе в гною і живиться ним. Гнойовики.. їдять гній і годують ним своїх личинок (Шкідн. поля.., 1949, 71); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
гнойовик —
Гнойовик, -ка м. = гнояк.
Словник української мови Грінченка