гнойовик

ГНОЙОВИ́К, а́, ч. Один з видів пластинчастовусих жуків, що живе в гною і живиться ним.

Гнойовики.. їдять гній і годують ним своїх личинок (Шкідн. поля.., 1949, 71);

*У порівн. Білогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 227).

Значення в інших словниках

1. гнойовик — гнойови́к іменник чоловічого роду, істота жук  Орфографічний словник української мови
2. гнойовик — -а, ч. Один із видів пластинчастовусих жуків, що живе в гною і живиться ним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гнойовик — ГНОЙОВИ́К, а́, ч. Один із видів пластинчастовусих жуків, що живе в гною і живиться ним; гнойовий жук. – Як хочеш, можеш взяти мого жука, – розкрила щедро кулачок, де зберігався великий скарб – жук-гнойовик (Василь Шевчук)...  Словник української мови у 20 томах
4. гнойовик — Шапковий агарикальний гриб; шапинка конусоподібна, на високій ніжці; росте на угноєному ґрунті, здебільшого у траві, часто край дороги; понад 100 видів; умовно їстівний гриб, але при вживанні з алкоголем викликає отруєння.  Універсальний словник-енциклопедія
5. гнойовик — ГНОЙОВИ́К (жук, що живиться гноєм), ГНОЙОВИ́Й ЖУК, ГНОЯ́К, РИ́ЙКА, СКАРАБЕ́Й. Раптом його увагу привернули гнойовики, що летіли один за одним в одному напрямку (В.  Словник синонімів української мови
6. гнойовик — Гнойовик, -ка м. = гнояк.  Словник української мови Грінченка