гнойовий
ГНОЙОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до гній 2.
Щоб мати вдосталь добрив, треба правильно організовувати гнойове господарство (Рад. Укр., 9.XII 1956, 1);
Ліквідація гнойових і кормових проходів збільшує корисну площу приміщення [ферми] на 30 — 40 процентів (Колг. Укр., 4, 1959, 34);
// У який внесено гній; угноєний.
Коли грибниця добре розростеться в товщі гнойового грунту, останній зверху засипають на 3 — 5 см шаром дернової землі (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 107).
∆ Гнойови́й жук-те саме, що гнойови́к.
— Тут тільки гнойовим жукам подобається. Он погляньте, скільки для них добра (Руд., Остання шабля, 1959, 247).
Словник української мови (СУМ-11)