говільниця

гові́льниця

іменник жіночого роду, істота

церк.

Значення в інших словниках

1. говільниця — -і, церк. Жін. до говільник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. говільниця — ГОВІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., рел.-церк. Жін. до гові́льник. Говільниці своєю побожністю і визначали зараз загальний настрій у Гмириній хаті (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
3. говільниця — Говільниця, -ці ж. Говѣльщица. Аф. 362.  Словник української мови Грінченка