говільниця

гові́льниця

іменник жіночого роду, істота

церк.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. говільниця — -і, церк. Жін. до говільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. говільниця — ГОВІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., рел.-церк. Жін. до гові́льник. Говільниці своєю побожністю і визначали зараз загальний настрій у Гмириній хаті (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  3. говільниця — Говільниця, -ці ж. Говѣльщица. Аф. 362. Словник української мови Грінченка