говільниця

Говільниця, -ці

ж. Говѣльщица. Аф. 362.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. говільниця — гові́льниця іменник жіночого роду, істота церк. Орфографічний словник української мови
  2. говільниця — -і, церк. Жін. до говільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. говільниця — ГОВІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., рел.-церк. Жін. до гові́льник. Говільниці своєю побожністю і визначали зараз загальний настрій у Гмириній хаті (А. Головко). Словник української мови у 20 томах