говільниця
Говільниця, -ці
ж. Говѣльщица. Аф. 362.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- говільниця — гові́льниця іменник жіночого роду, істота церк. Орфографічний словник української мови
- говільниця — -і, церк. Жін. до говільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- говільниця — ГОВІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., рел.-церк. Жін. до гові́льник. Говільниці своєю побожністю і визначали зараз загальний настрій у Гмириній хаті (А. Головко). Словник української мови у 20 томах