1. Словник української мови у 20 томах

говільниця

ГОВІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., рел.-церк.

Жін. до гові́льник.

Говільниці своєю побожністю і визначали зараз загальний настрій у Гмириній хаті (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. говільниця — гові́льниця іменник жіночого роду, істота церк. Орфографічний словник української мови
  2. говільниця — -і, церк. Жін. до говільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. говільниця — Говільниця, -ці ж. Говѣльщица. Аф. 362. Словник української мови Грінченка