говільниця

ГОВІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., рел.-церк.

Жін. до гові́льник.

Говільниці своєю побожністю і визначали зараз загальний настрій у Гмириній хаті (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. говільниця — гові́льниця іменник жіночого роду, істота церк.  Орфографічний словник української мови
2. говільниця — -і, церк. Жін. до говільник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. говільниця — Говільниця, -ці ж. Говѣльщица. Аф. 362.  Словник української мови Грінченка