говірко —
Присл. до говіркий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
говірко —
ГОВІ́РКО, рідко. Присл. до говірки́й. І поважно, не говірко, Знов для щастя, не біди, Від стола гукають: – Гірко! – Бригадири – два діди (А. Малишко).
Словник української мови у 20 томах
говірко —
ГОВІ́РКО, рідко. Присл. до говірки́й. І поважно, не говірко, Знов для щастя, не біди, Від стола гукають: — Гірко! — Бригадири — два діди (Мал., Звенигора, 1959, 180).
Словник української мови в 11 томах