Орфографічний словник української мови

говірко

гові́рко

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. говірко — Присл. до говіркий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. говірко — ГОВІ́РКО, рідко. Присл. до говірки́й. І поважно, не говірко, Знов для щастя, не біди, Від стола гукають: – Гірко! – Бригадири – два діди (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
  3. говірко — ГОВІ́РКО, рідко. Присл. до говірки́й. І поважно, не говірко, Знов для щастя, не біди, Від стола гукають: — Гірко! — Бригадири — два діди (Мал., Звенигора, 1959, 180).  Словник української мови в 11 томах