говірко
ГОВІ́РКО, рідко.
Присл. до говірки́й.
І поважно, не говірко, Знов для щастя, не біди, Від стола гукають: – Гірко! – Бригадири – два діди (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)ГОВІ́РКО, рідко.
Присл. до говірки́й.
І поважно, не говірко, Знов для щастя, не біди, Від стола гукають: – Гірко! – Бригадири – два діди (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)