Значення в інших словниках
-
годний —
годен, годна, годне, розм. 1》 Те саме, що гідний 1). 2》 Який може, має сили і здатність виконувати, робити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
годний —
ГО́ДНИЙ, ГО́ДЕН, го́дна, го́дне, розм. 1. Те саме, що гі́дний 1. – Шкода мені вас, – жалує капітан, – ви хлопці годні (Ю. Федькович); Щоб бути годним своєї коханої, .. я поклав собі зробитися великою людиною і накинувся на книжки (М.
Словник української мови у 20 томах
-
годний —
ГІ́ДНИЙ (який заслуговує чого-небудь), ДОСТО́ЙНИЙ, ВА́РТИЙ (ВАРТ), СТІ́ЙНИЙ, ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) розм., ВА́РТНИЙ діал. Народе мій, Яких пісень ти гідний, Якої слави гідний на землі (М.
Словник синонімів української мови
-
годний —
ГО́ДНИЙ, ГО́ДЕН, го́дна, го́дне, розм. 1. Те саме, що гі́дний 1. Щоб бути годним своєї коханої,.. я поклав собі зробитися великою людиною і накинувся на книжки (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
годний —
Годний, -а, -е 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Гол. ІІІ. 463. Товаришу наш годний та славний. Федьк. 2) Достойный, стоитъ.
Словник української мови Грінченка