гойда —
I виг. Уживається як присудок за знач. гойдати 1). II -и, ч., діал. Здоровань.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гойда —
ГО́ЙДА, виг. Уживається як присудок за знач. гойда́ти 1. Гойда-да! Гойда-да! Добра в коника хода, поводи шовкові, золоті підкови (Н. Забіла); Колись він ріс на подвір'ї Ілаялі, вона дуже любила гойдатись. (Гойда-гойда! Вище, вище! Гойда!) (Ю. Винничук).
Словник української мови у 20 томах
гойда —
гойда I.вул. вставай, ходімо (ст) го́йда II.вул. худа дівчина (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
гойда —
ГО́ЙДА, виг. Уживається як присудок за знач. гойда́ти 1. Гойда-да! Гойда-да! Добра в коника хода, поводи шовкові, золоті підкови (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 14).
Словник української мови в 11 томах
гойда —
Гойда! меж. отъ гл. гойдати, выражающее качаніе. Въ колыбельныхъ пѣсняхъ: А-а, гойда! Чужа мати пойда! Колыб. п. Макс. Ой ну люлі, гойда. Мил. 48.
Словник української мови Грінченка