1. Орфографічний словник української мови

гойда

го́йда

присудкове слово

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гойда — I виг. Уживається як присудок за знач. гойдати 1). II -и, ч., діал. Здоровань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гойда — ГО́ЙДА, виг. Уживається як присудок за знач. гойда́ти 1. Гойда-да! Гойда-да! Добра в коника хода, поводи шовкові, золоті підкови (Н. Забіла); Колись він ріс на подвір'ї Ілаялі, вона дуже любила гойдатись. (Гойда-гойда! Вище, вище! Гойда!) (Ю. Винничук). Словник української мови у 20 томах
  3. гойда — гойда I.вул. вставай, ходімо (ст) го́йда II.вул. худа дівчина (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. гойда — ГО́ЙДА, виг. Уживається як присудок за знач. гойда́ти 1. Гойда-да! Гойда-да! Добра в коника хода, поводи шовкові, золоті підкови (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 14). Словник української мови в 11 томах
  5. гойда — Гойда! меж. отъ гл. гойдати, выражающее качаніе. Въ колыбельныхъ пѣсняхъ: А-а, гойда! Чужа мати пойда! Колыб. п. Макс. Ой ну люлі, гойда. Мил. 48. Словник української мови Грінченка