гойда
ГО́ЙДА, виг.
Уживається як присудок за знач. гойда́ти 1.
Гойда-да! Гойда-да! Добра в коника хода, поводи шовкові, золоті підкови (Н. Забіла);
Колись він ріс на подвір'ї Ілаялі, вона дуже любила гойдатись. (Гойда-гойда! Вище, вище! Гойда!) (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)