гойдалка
ГО́ЙДАЛКА, и, ж.
Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь.
– Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Леся Українка);
В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка.., стояв натовп (Ю. Смолич);
Поволі хитається гойдалка на дитячому майданчику... (А. Михайленко);
* У порівн. Він [соловейко] сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним коливається, а він ніби гойдається, як на гойдалці (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)