Значення в інших словниках
-
гойдалка —
го́йдалка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
гойдалка —
-и, ж. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гойдалка —
ГО́ЙДАЛКА, и, ж. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь. – Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Леся Українка); В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка.., стояв натовп (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
гойдалка —
ГО́ЙДАЛКА (споруда, на якій гойдаються для розваги), ГО́ЙДАНКА, КОЛИ́СКА діал., ОРЕ́ЛЯ (РЕ́ЛЯ) перев. мн., заст. В кінці площі, коло собору, де була карусель, гойдалка і паноптикум, стояв натовп (Ю.
Словник синонімів української мови
-
гойдалка —
Го́йдалка, -лки, -лці; -лки, -лок і го́йданка, -нки, -нці; -нки, -нок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гойдалка —
ГО́ЙДАЛКА, и, ж. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь. — Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Л. Укр., III, 1952, 633); В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка..
Словник української мови в 11 томах
-
гойдалка —
Гойдалка, -ки ж. качель.
Словник української мови Грінченка