Орфографічний словник української мови

голення

го́лення

іменник середнього роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. голення — -я, с., рідко. Те саме, що гоління.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. голення — ГО́ЛЕННЯ, я, с., рідко. Те саме, що голі́ння. Борода свербіла після голення (М. Коцюбинський); При першому голенні брили тільки бороду, а вуса, як ознака зрілості, залишалися (О. Воропай).  Словник української мови у 20 томах
  3. голення — ГО́ЛЕННЯ, я, с., рідко. Те саме, що голі́ння. Борода свербіла після голення (Коцюб., 1, 1955, 40).  Словник української мови в 11 томах