голостеблий —
ГОЛОСТЕ́БЛИЙ, а, е. Який має безлисте стебло. З розкопок стало відомо, що псилофіти невисокі, до 20–40 см заввишки, голостеблі рослини, які вкривали перезволожені болотисті ділянки (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах