Орфографічний словник української мови

голівонька

голі́вонька

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. голівонька — головонька, -и, ж. Пестл. до голівка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. голівонька — ГОЛІ́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до голі́вка. Болить моя голівонька, Ще й серденько в тузі (з народної пісні); Вона підняла од шитва голівоньку (Марко Вовчок); Ухмиляється будякова квіточка першому промінню ясного сонця, теплому...  Словник української мови у 20 томах
  3. голівонька — див. голова  Словник синонімів Вусика
  4. голівонька — бі́дна голі́вонька (голова́). 1. зі сл. моя́, на́ша. Уживається для вираження відчаю, розпачу. Ганну сьогодні били, учора Параску, а завтра, мабуть, уже моя черга. Ой, матінко, коли б там не огледілись за мене!...  Фразеологічний словник української мови
  5. голівонька — Голі́вонька, -ньки, -ньці; -воньки, -ньок, -нькам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. голівонька — ГОЛІ́ВОНЬКА, ГОЛО́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до голі́вка. Вона підняла од шитва голівоньку, глянула любо, всміхнулася (Вовчок, І, 1955, 162); Головонько моя бідная, В мене ненька та нерідная (Укр.. лір. пісні, 1958, 373); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  7. голівонька — Голівонька, -ки ж. ум. отъ голова.  Словник української мови Грінченка