Значення в інших словниках
-
гомофонія —
-ї, ж. Тип багатоголосся, що характеризується поділом голосів на головний і супровідні, чим відрізняється від поліфонії; гомофонно-гармонічний склад.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гомофонія —
(від гр. homos — рівний і phone — звук, голос) — багатоголосний склад музики, в якому один з голосів (як правило, верхній) є головним, а інші лише супроводжують, акомпанують йому.
Словник-довідник музичних термінів
-
гомофонія —
ГОМОФО́НІЯ, ї, ж., муз. Тип багатоголосся, за якого один із голосів (як правило, верхній) є головним, а інші лише супроводжують його, акомпанують йому. Гомофонія була художньо необхідною формою для оперної музики часів бароко (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
гомофонія —
гомофо́нія (від гомо... і ...фонія) тип багатоголосся, що характеризується поділом голосів на головний і супровідні, чим відрізняється від поліфонії.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
гомофонія —
У музиці вид багатоголосся, при якому одна мелодична лінія домінує над акомпанементом (початок XVII ст.); поширена у класичному і романтичному стилі.
Універсальний словник-енциклопедія