Значення в інших словниках
-
гоноровитий —
-а, -е, розм. Те саме, що гонористий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гоноровитий —
ГОНОРОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що гонори́стий. Балабуха був трохи гоноровитий: йому хотілось почванитись перед гусарами своєю жінкою (І.
Словник української мови у 20 томах
-
гоноровитий —
див. пихатий
Словник синонімів Вусика
-
гоноровитий —
ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
гоноровитий —
ГОНОРОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що гонори́стий. Балабуха був трохи гоноровитий: йому хотілось почванитись перед гусарами своєю жінкою (Н.-Лев., III, 1956,134); Він справді почував себе нащадком гоноровитої козацької старшини (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 217).
Словник української мови в 11 томах
-
гоноровитий —
Гоноровитий, -а, -е = гонористий К. XII. 114. Онисько дід гордий і гоноровитий. Левиц. Пов. 226.
Словник української мови Грінченка