Значення в інших словниках
-
горбовина —
-и, ж. Невелике підвищення на поверхні землі; випуклість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
горбовина —
ГОРБО́ВИНА, и, ж. Невелике підвищення на поверхні землі; випуклість. Одна часть тої річки має високі береги, а за тим горбовина, дальший біг річки розливаний в широкі багна (А.
Словник української мови у 20 томах
-
горбовина —
див. вершина; висота; горб
Словник синонімів Вусика
-
горбовина —
ГОРБ (невелике округле підвищення земної поверхні), ПА́ГОРОК, ПА́ГОРБ, ПРИ́ГІР, ПРИ́ГІРОК (ПРИ́ГО́РОК), ЗГІ́РОК, ПРИ́ГОРА, СУ́ГОРБ, КУЧУГУ́РА, ШПИЛЬ, ГОРБО́ВИНА, ГОРБИ́НА рідше, ПЕРЕ́ГІРОК рідше, БУГО́Р розм.
Словник синонімів української мови
-
горбовина —
ГОРБО́ВИНА, и, ж. Невелике підвищення на поверхні землі; випуклість. Не одна є на Поділлі Сокіл-гора. Зеленим морем підіймаються вони поміж яруг і горбовин (Стельмах, Вел.
Словник української мови в 11 томах
-
горбовина —
Горбовина, -ни ж. 1) Возвышенность, выпуклость на поверхности земли. Г. Барв. 136. 2) Выпуклость на какой-либо вещи, напр. на древесномъ стволѣ. Волч. у.
Словник української мови Грінченка