Значення в інших словниках
-
горбуватий —
-а, -е. Вкритий горбами, з горбами. || З легкою горбинкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
горбуватий —
ГОРБУВА́ТИЙ, а, е. Вкритий горбами, з горбами. Приїхавши до станції при горбуватому надрічному місті, знов похилив [Катранник], за звичкою, на роздобуток (В. Барка); Збоку з'являється горбувата поляна.
Словник української мови у 20 томах
-
горбуватий —
ГОРБКУВА́ТИЙ (вкритий горбами, горбками), ГОРБА́СТИЙ, ГОРБИ́СТИЙ, ГОРБУВА́ТИЙ, ГОРБА́ТИЙ, ПА́ГОРИСТИЙ, ПАГОРБКУВА́ТИЙ, ШПИЛЯ́СТИЙ, КУЧУГУ́РИСТИЙ розм., БУГРУВА́ТИЙ розм. рідше, БУГРИ́СТИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
горбуватий —
ГОРБУВА́ТИЙ, а, е. Вкритий горбами, з горбами. Збоку з’являється горбувата поляна. Аж ген там, в кінці її, широкою стіною стоїть могутній ліс (Збан., Ліс. красуня, І955,122); // 3 легкою горбинкою.
Словник української мови в 11 томах