городовий —
Городо́вий. Прикм. від город. ● Забави городові — розваги у парку, в саду. Програма фестину ось яка: забава цьвітова, почта, колесо щастя, забави городові і танці. -Дві музики (Б., 1907, 64, 3) // пол. grodowy -1) замковий, 2) міський; див. іще город.
Українська літературна мова на Буковині
городовий —
-вого, ч. Те саме, що городовик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
городовий —
див. поліцай
Словник чужослів Павло Штепа
городовий —
ГОРОДОВИ́Й¹, а́, е́, заст. Прикм. до го́род 1. До гетьмана старшини прибувають: ... деякi сотники городових полкiв – лубенського, миргородського i прилуцького i чимало урядовцiв гетьманської столицi (Б. Лепкий); Злостився Омелько ..
Словник української мови у 20 томах
городовий —
городовий городній (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
городовий —
ГОРОДОВИ́Й¹, а́, е́, заст. Прикм. до го́род 1. По ліву руку од предводителя сидів Шовкун — городовий гласний (Мирний, II, 1954, 271); Злостився Омелько й на дворян городових, які так щільно царя оточували (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 513).
Словник української мови в 11 томах
городовий —
Городовий, -а, -е Городовой. Городові козаки. К. ЧР. 12. Городова старшина. Мет. 413.
Словник української мови Грінченка