грабен

гра́бен

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. грабен — -а, ч. Ділянка земної кори, що опустилася по лініях скидів нижче від сусідніх ділянок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. грабен — ГРА́БЕН, а, ч., геол. Ділянка земної кори, що опустилася по лініях скидів нижче від сусідніх ділянок. Однією з характерних рис будови Дніпровського грабена є поздовжні й поперечні розриви (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. грабен — гра́бен (нім. Graben, букв. – рів, канава) ділянка земної кори, що опустилася по лініях скидів нижче від сусідніх ділянок.  Словник іншомовних слів Мельничука