градоначальництво

градонача́льництво

іменник середнього роду

територіальна одиниця

іст.

Значення в інших словниках

1. градоначальництво — -а, с. 1》 У дореволюційній Росії – велике місто, виділене з губернії в окрему адміністративну одиницю. 2》 Канцелярія градоначальника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. градоначальництво — ГРАДОНАЧА́ЛЬНИЦТВО, а, с., іст. 1. У дореволюційній Росії – велике місто, виділене з губернії в окрему адміністративну одиницю. Севастопольське градоначальництво було утворене в 1878 році, і до його складу увійшли два міста...  Словник української мови у 20 томах
3. градоначальництво — ГРАДОНАЧА́ЛЬНИЦТВО, а, с. 1. У дореволюційній Росії — велике місто, виділене з губернії в окрему адміністративну одиницю. 2. Канцелярія градоначальника. Градоначальництво оголосило премію в десять тисяч золотом тому, хто пізнає народного месника [Г. І.  Словник української мови в 11 томах