градоначальництво
ГРАДОНАЧА́ЛЬНИЦТВО, а, с., іст.
1. У дореволюційній Росії – велике місто, виділене з губернії в окрему адміністративну одиницю.
Севастопольське градоначальництво було утворене в 1878 році, і до його складу увійшли два міста: Севастополь і Балаклава (з наук. літ.).
2. Канцелярія градоначальника (у 1 знач.).
Градоначальництво оголосило премію в десять тисяч золотом тому, хто пізнає народного месника і викаже його поліції (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)