градоначальниця

ГРАДОНАЧА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

1. іст. Дружина градоначальника (у 1 знач.).

Ресторатор Штені полетів стрімголов у загальний зал – сервірувати столик у затишному куточку біля буфету, на чотири персони, для мсьє Енно, мадам Енно, градоначальника і градоначальниці (Ю. Смолич).

2. розм. Жін. до градонача́льник 2.

Градоначальниця зазначила, що міський голова має приблизно 30 % впливу на прийняття того чи іншого рішення, а 70 % залишається у міської ради (із журн.).

Значення в інших словниках

1. градоначальниця — градонача́льниця іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. градоначальниця — -і, ж., розм. Дружина градоначальника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. градоначальниця — ГРАДОНАЧА́ЛЬНИЦЯ, і, ж., розм. Дружина градоначальника. Ресторатор Штені полетів стрімголов у загальний зал — сервірувати столик у затишному куточку біля буфету, на чотири персони, для мсьє Енно, мадам Енно, градоначальника і градоначальниці (Смолич, V, 1959, 66).  Словник української мови в 11 томах