градоначальниця

ГРАДОНАЧА́ЛЬНИЦЯ, і, ж., розм. Дружина градоначальника.

Ресторатор Штені полетів стрімголов у загальний зал — сервірувати столик у затишному куточку біля буфету, на чотири персони, для мсьє Енно, мадам Енно, градоначальника і градоначальниці (Смолич, V, 1959, 66).

Значення в інших словниках

1. градоначальниця — градонача́льниця іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. градоначальниця — -і, ж., розм. Дружина градоначальника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. градоначальниця — ГРАДОНАЧА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. 1. іст. Дружина градоначальника (у 1 знач.). Ресторатор Штені полетів стрімголов у загальний зал – сервірувати столик у затишному куточку біля буфету, на чотири персони, для мсьє Енно, мадам Енно...  Словник української мови у 20 томах